Таємниця древнього Києва: чому основні ворота міста отримали назву Золоті?
"Парадним входом у верхнє місто були Золоті ворота, які збудували в XI столітті. Є кілька версій, чому їх так назвали. Найбільш ймовірна тому, що Київ рівнявся на Константинополь, хотів бути схожим на нього. Тому назва може бути аналогією до константинопольських воріт, так само як і Софія була названа по аналогії до константинопольського собору", - розповіла Наталія Пінчук.
Згідно з іншою теорією, раніше за в'їзд до міста стягували збори у розмірі 1 золотого.
"Але це, скоріш, фольклорна версія. Третя теорія - над брамою була позолочена церква, тому й Золоті ворота", - додала музейниця.
Варто підкреслити, що ця церква, розташована над брамою, згадується в літературному джерелі "Слово про закон і благодать" митрополита Іларіона. Її призначення полягало в тому, щоб забезпечити "небесний захист для міста", проте вона також виконувала функції звичайного храму, де могли молитися відвідувачі міста.
Золоті ворота, 1870-ті роки (ілюстрація: гравюра, виконана Шарлем Лаплантом за ескізом Ахіля-Луї-Жозефа Сіруа)
Варто підкреслити, що точний вигляд воріт залишається невідомим. Науковці припускають, що основні розміри об'єкта були наступними: ширина – 10,5 м, висота – 13,36 м, а довжина – 17,65 м.
До 1982 року Золоті ворота перебували в зруйнованому стані. Напередодні святкування Дня Києва міська адміністрація організувала "реконструкцію", збудувавши павільйон у стилі давньої Русі та відтворивши частини валу з дерев'яними укріпленнями. Всередині нової будівлі відкрили музей.
