Чи можуть закордонні сили ввести свої війська в Україну? Чи стане іноземний контингент ключем до вирішення конфлікту з Росією?

Концепція присутності іноземних військових в Україні: від джерел виникнення до сучасності.

Обраний президент США Дональд Трамп назвав завершення російсько-української війни головним пріоритетом після вступу на посаду 20 січня 2025 року. Причому діяти він хоче швидко. Вочевидь обговорювалося це й на паризькій зустрічі з президентами Франції та України, на якій Трамп заявив про необхідність негайного припинення вогню.

За інформацією Reuters, у нього на столі три ключові варіанти вирішення війни. Це пропозиції спецпредставника США з питань України та Росії Кіта Келлога, обраного віцепрезидента Джей Ді Венса, а також колишнього виконуючого обов'язки керівника розвідки Річарда Греннела. Усі ці варіанти в тій чи іншій формі передбачають заморожування конфлікту за існуючою лінією розмежування.

Детальніше ознайомитися з цим можна в статті "Туманні перспективи: уявлення оточення Трампа про закінчення війни в Україні".

Фото: Зеленський, Макрон і Трамп на зустрічі в Парижі 7 грудня (president.gov.ua)

Питання в гарантіях того, що завадить російським військам прорвати умовно "новий кордон". Одна з ідей - захист 1200-км буферної зони із залученням європейських військ. "Ми не відправимо американців підтримувати мир в Україні і не будемо за це платити. Нехай це роблять поляки, німці, британці та французи", - заявив неназваний член команди Трампа виданню The Telegraph.

Нова американська адміністрація розпочне з ініціативи провести переговори між Москвою та Києвом, стверджує майбутній радник з національної безпеки Майк Волтц. Однією з основних задач стане залучення європейських країн, які можуть взяти на себе роль миротворців у цьому процесі.

Концепція відправки іноземних військових контингентів не є чимось новим. У лютому 2024 року президент Франції Еммануель Макрон публічно висловив думку про можливість розгортання військ НАТО, якщо Україна звернеться за підтримкою. Влітку того ж року в медіа з'явилась інформація про те, що НАТО вперше у закритому режимі окреслило "червоні лінії", перевищення яких може призвести до втручання західних збройних сил.

Зокрема, Польща, Естонія, Литва та Латвія висловлювали готовність направити свої війська у разі, якщо Російська Федерація досягне суттєвих успіхів на фронті. Тоді естонський президент Алар Каріс зазначав, що наразі Україна не відчуває потреби в залученні іноземних військових контингентів. Угорщина та Німеччина, в свою чергу, категорично виступили проти такої ініціативи.

На фоні перших новин про залучення північнокорейських військових до конфлікту в Україні, міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс закликав повернутися до ініціатив президента Макрона. "На жаль, ми не встигаємо, але я переконаний, що ми зможемо вжити всі необхідні заходи, щоб реалізувати пропозиції президента Макрона," - підкреслив він.

Після перемоги Трампах на виборах у США дискусії дійсно пожвавилися. Le Monde з посиланням на джерела в британському командуванні написало, що Париж і Лондон допускають створення ударної сили союзників у Європі. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що жодних "червоних ліній" немає. А у відповідь на питання про участь французьких військ у захисті України сказав, що Франція не виключає жодних варіантів.

Перед візитом до України 1 грудня нова очільниця європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що Європа має можливість внести свій вклад. "Досі обговорення зосереджувалося на тому, які країни готові направити війська до України, а які - ні. Я вважаю, що варто тримати всі опції відкритими, і в цьому контексті необхідно дотримуватися певної стратегічної неоднозначності," - зазначила вона.

Фото: лідери Франції та Великої Британії обговорюють можливість відправки європейського контингенту в Україну (Getty Images)

Як пише "Радіо Свобода", Лондон і Париж обговорюють формат моніторингу режиму припинення вогню в Україні аж до відправлення своїх військових на лінію розмежування. За умови, що Росія і Україна вийдуть на це припинення в рамках мирного процесу.

Очільниця Міністерства закордонних справ Німеччини Анналена Бербок повідомила, що німецькі сили можуть бути залучені до зазначеної місії. У свою чергу, чинний канцлер Олаф Шольц підкреслив, що війська Бундесверу не будуть направлені в Україну, поки тривають активні бойові дії.

Нещодавно польський прем'єр Дональд Туск, країна якого прийме головування в ЄС 1 січня 2025 року, висловив думку, що мирні переговори можуть розпочатися взимку. Сьогодні ж Еммануель Макрон прибув до Польщі для обговорення можливого плану європейської місії.

Згідно з інформацією, опублікованою в Rzeczpospolita, Польща, завдяки своєму стратегічному розташуванню та стрімкому розвитку військових можливостей, має всі шанси стати важливою складовою великого плану. Видання також цитує колишнього помічника генерального секретаря НАТО Каміля Гранда, який підкреслив, що Макрон запевнив Трампа у готовності Європи взяти участь у цьому процесі. Гранд вважає, що найреалістичнішим варіантом розвитку подій є корейський сценарій, який передбачає замороження конфлікту та створення демілітаризованої зони.

Рzeczpospolita також цитує думку Елі Тененбаум з Французького інституту міжнародних відносин (IFRI), яка займається розробкою концепції такої місії. На її думку, вона може включати п’ять бригад, що становить приблизно 40 тисяч військовослужбовців. Ця цифра є суттєвою і вимагає уваги, як зазначає Володимир Фесенко, голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента".

"Можливо, для стримування Росії цього недостатньо, але у нас залишиться власна армія. Варто зазначити, що питання її скорочення безсумнівно стане об'єктом переговорів. Нам необхідно підтримувати сильну та боєздатну армію, а з іншого боку скорочення повинно сягнути хоча б довоєнних показників", - підкреслив він у коментарі для РБК-Україна.

Що стосується контингенту з 40 тисяч, найімовірніше, на Заході є приблизні підрахунки, скільки потрібно людей для контролю припинення вогню вздовж фронту понад 1000 км. Але те, що партнери України говорять про потенційну готовність, це дуже добре, додав співрозмовник.

Питання участі іноземних військ у конфлікті на стороні України періодично обговорювалося у вигляді офіційних заяв. Зокрема, це стало актуальним після прибуття північнокорейських сил до Курської області Росії. У жовтні президент Володимир Зеленський зазначив, що вітав би таку допомогу, однак партнери ставляться до цієї ідеї з недовірою, тому Україна ніколи не наполягала на цьому.

"Це не може бути тільки нашою публічною волею, тому що інакше це може зруйнувати всю іншу підтримку, і ми не можемо ризикувати втратою підтримки, як у нас уже є", - констатував він.

Що стосується миротворців, у листопаді РБК-Україна з посиланням на джерела у вищому військово-політичному керівництві країни писало, що ідея з європейськими силами в тому чи іншому вигляді з'явиться в остаточному плані Трампа. Що повністю вкладається в його концепцію "безпека Європи - це справа самих європейців".

Але в самій Україні ставлення до цієї ідеї було прохолодним, оскільки введення миротворців - це фактично згода на заморожування на невизначений термін, неприйнятне для Києва. Тепер же українська влада, схоже, більш відкрита до обговорень.

"Обговорюючи тему замороженого конфлікту, ми вже піднімали це питання. Я зазначив, що ми, можливо, більше за інших у світі прагнемо завершення війни. Дипломатичне вирішення конфлікту, безумовно, допоможе зберегти більше життів, і це те, чого ми бажаємо. Однак я підкреслив як президенту Макрону, так і президенту Трампу, що Путін не має наміру завершувати цю війну, тому його потрібно примусити до цього", - поділився своїми думками після зустрічі в Парижі президент Зеленський.

Фото: Зеленський підтвердив, що обговорював із Трампом заморожування війни з Росією (president.gov.ua)

Суть питання полягає в тому, що навіть якщо буде досягнуто угоди про припинення вогню, це не усуває військові загрози, які існують для України.

"Хто може ствердно запевнити нас у безпеці? Ми можемо розглянути і обговорити ідеї Еммануеля Макрона. Він висував пропозицію про присутність військових з певних країн на українській території, які б забезпечували нашу безпеку доти, поки Україна не стане членом НАТО. Проте нам необхідно чітко усвідомлювати, коли саме Україна приєднається до ЄС і НАТО," - зазначив він.

Неможливо просто так розмістити іноземні військові контингенти. Це вимагає ретельної роботи з міжнародними партнерами, укладення угоди про їхнє направлення, а також ухвалення окремого рішення Верховної Ради щодо допуску іноземних військ, визначення їхніх завдань і навіть типу озброєння.

Сьогодні Ольга Стефанішина, віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а також міністр юстиції, оголосила, що Україна відкрита до обговорення питання розміщення іноземних військових контингентів на своїй території. "Ми готові до обговорення всіх варіантів, які можуть бути ефективними", - зазначила вона в інтерв'ю для видання Politico.

Згідно з Володимиром Фесенком, розташування іноземних військових, включаючи миротворців, буде можливим лише за умови досягнення угод про припинення бойових дій.

"Я маю значні сумніви, що Росія прийме рішення, дозволяючи союзникам України виконувати ці функції. Теоретично, вона може погодитися на нейтральний сценарій. Наприклад, це можуть бути 'блакитні каски' ООН або технічна місія для моніторингу режиму припинення вогню, подібно до того, як це відбувалося за участі ОБСЄ в рамках мінських угод," - підкреслив він.

З одного боку, досвід "Мінських угод" засвідчив, що така місія не здатна гарантувати стабільне припинення вогню. З іншого боку, Москва сприйматиме поляків, британців і французів як союзників України. І якщо вона виступає проти України в НАТО, то, відповідно, буде проти розміщення військових контингентів країн-членів НАТО.

Однак не слід повністю ігнорувати цей варіант, адже в ньому є певна логіка. Оскільки у питанні територій спостерігається безвихідь, гарантії безпеки стануть одним з головних пріоритетів для України, на думку Фесенка.

"Якщо нам відмовлять у вступі до НАТО, ми опинимося перед відсутністю вибору, але альтернативи повинні існувати. Одним з можливих рішень є розміщення миротворчих сил уздовж лінії конфлікту. А ще краще - це залучення військових контингентів з країн, які готові до співпраці. Я б сприймав це не просто як місію з підтримки миру, а як забезпечення безпеки на майбутнє", - поділився думкою співрозмовник.

На його думку, Росія виступатиме проти, але якщо вона наполягає на виключенні України з НАТО, необхідно розробити гарантії для нашої країни. У цьому контексті, події, що відбуваються з боку Франції та Польщі, свідчать, принаймні, про прогрес у формуванні концепції практичних гарантій.

"Вважаю, що в найближчий час, незалежно від того, чи це станеться до чи після мирних переговорів з Росією, виникне 'коаліція рішучих', яка підтримуватиме Україну. Потім, ймовірно, ми будемо співпрацювати з цією коаліцією в питаннях постачання зброї, а також можливого розгортання військ", - зазначив експерт.

На даний момент немає чітких пропозицій щодо розміщення іноземних військ в Україні. Сьогодні прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підкреслив, що на цей час його уряд не планує надсилати своїх військовослужбовців.

Згідно з інформацією Reuters, в Європі немає єдиного бачення, тому розглядається можливість формування коаліції з п’яти або восьми держав, які зможуть укладати двосторонні угоди з Україною. Експерт Фесенко вважає, що до складу цієї коаліції може приєднатися більше, ніж вісім країн.

"Так чи інакше, безпосередньо чи опосередковано, в цю коаліцію можуть входити Франція, Польща та країни Балтії, що вже складає п'ять держав. Якщо додати до цього Великобританію та нордичні країни, то отримаємо вже десять. Я також не виключаю, що після парламентських виборів до нас може приєднатися Німеччина. А також Нідерланди, хоча там можуть виникнути певні труднощі," - зазначив він.