Напад на Залужного: деталі обшуку, проведеного СБУ у вересні 2022 року.
Журналістка Яніна Соколова висловила припущення про можливий замах на Валерія Залужного, який міг відбутися під час подій вересня 2022 року. Вона зазначила, що обшук, проведений СБУ в приміщенні, де знаходився штаб головнокомандувача, був не лише слідчою процедурою, а й спробою його фізичного усунення. Фокус детально розглянув інформацію про події того дня та проаналізував, що не сходиться у версії щодо "замовлення".
Журналістка Яніна Соколова повідомила, що вона має в своєму розпорядженні документи, які, за її ствердженням, підтверджують факт проведення обшуку Службою безпеки України 13 вересня 2022 року в готелі в центрі Києва, де на той час знаходився оперативний штаб головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.
У своєму повідомленні вона підкреслила, що мова йде не лише про слідчі процедури, а про реальне "замовлення" Залужного.
За інформацією Соколової, рішення Солом'янського суду було пов'язане з так званою боротьбою з проституцією в нічному стрип-клубі, що розташовувався в готелі. Проте вона підкреслює, що на той час готель не функціонував щонайменше протягом року, що було підтверджено власниками закладу.
Журналістка повідомляє, що підрозділ СБУ "Альфа" зламав двері та увійшов до приміщень, де розташовувався оперативний штаб головнокомандувача.
"За словами моїх співрозмовників в оточенні Валерія Залужного, це був замах на вбивство", -- написала Соколова.
Вона також додала, що про ситуацію нібито дізналися західні партнери України, зокрема британці, а подальше призначення Залужного на дипломатичну посаду мало характер не лише політичного компромісу, а й кроку для його захисту.
Соколова оголосила про випуск відео, яке міститиме докладні матеріали та документи.
Обшуки у Залужного — це подія, що викликала значний інтерес.
Валерій Залужний раніше відкрито ділився інформацією про події вересня 2022 року, підтверджуючи, що в часи активного українського контрнаступу до приміщення його оперативного штабу завітали представники СБУ. За його словами, це відбулося після важливої наради в Офісі президента, коли він вже повернувся до командного пункту.
Залужний зазначив, що спецпризначенці зламали двері, а самі слідчі дії проводились під формальним приводом розслідування діяльності нічного клубу, який, за чутками, працював у готелі. Він також підкреслив, що в той час у приміщенні знаходились іноземні військові радники, і таке втручання могло поставити під загрозу важливу оперативну інформацію та безпеку виконання бойових завдань.
Ексголовнокомандувач також висловив думку, що не дав дозволу на перевірку документів та технічних засобів, оскільки це могло зашкодити стратегії наступальних операцій. Він зазначив, що обстановка була настільки критичною, що телефонував до уряду та Служби безпеки України, вважаючи такі дії неприпустимими в умовах війни.
Служба безпеки України раніше спростувала інформацію про обшуки, які нібито проводилися в штабі Залужного. У відомстві підкреслили, що мова йшла про процесуальні заходи в рамках іншого кримінального провадження за конкретними адресами, і що інцидент вдалося вирішити без будь-яких конфліктів.
"Замовлення" Залужного: які питання виникають щодо цієї інтерпретації?
Іван Ступак, який раніше працював у СБУ, у своєму коментарі для Фокусу підкреслює, що обшук, проведений на основі судового рішення, є процедурно допустимим. Проте, основні питання виникають стосовно причин та контексту, в якому було ухвалено це рішення.
"Наявність судового рішення свідчить про процесуальний аспект справи. Служба безпеки України не має права просто з’явитися без належних документів. Отже, обшук може бути здійснений. Проте версія про 'замовлення' чи замах виглядає як серйозна заява, що вимагає надзвичайно переконливих доказів", -- зазначає він.
Ступак звертає увагу на кілька моментів, які, на його думку, поки що не сходяться логічно.
По-перше, в контексті кримінального процесу важливо, щоб він стосувався певної статті закону — наприклад, trafficking або організованої злочинності. Служба безпеки України не займається питаннями, пов'язаними зі "стриптизом" у загальному сенсі, тому висловлення про "боротьбу з проституцією" виглядає спрощеним і відірваним від реального контексту.
По-друге, якщо припустити версію про замах, то виникає ключове питання: навіщо тоді отримувати судову ухвалу на обшук?
"Для проведення ліквідаційних заходів не потрібне рішення суду. Обшук є процесуальною дією. Якщо ми говоримо про обшук, то це саме те, що відбувається. Щодо затримання — для цього необхідна окрема санкція. Твердження про замах, пов'язане з обшуком, виглядає дуже драматично та емоційно, але з юридичної точки зору воно не роз'яснює механізм." — підкреслює фахівець.
Він також зазначає, що в умовах війни спроба фізичного усунення головнокомандувача виглядала б як безпрецедентний інцидент, який неминуче призвів би до значної внутрішньої та міжнародної кризи.
"Ми не маємо підтверджених випадків, коли під час повномасштабної війни українські спецслужби намагалися фізично ліквідувати головнокомандувача під прикриттям слідчих дій. Це надзвичайно серйозне звинувачення. І поки немає чіткої доказової бази, воно виглядає як припущення", -- додає Ступак.
На його думку, якщо обшук насправді відбувався в приміщенні, де знаходився штаб, це могло бути результатом конфлікту юрисдикцій, невдалого процесуального кроку чи ж свідченням внутрішнього напруження між різними впливовими групами.
Нагадаємо, раніше Залужний розповів про те, що між ним та Володимиром Зеленським виникали суперечки. Зокрема, той розповів, що контрнаступ 2023 року провалився, бо Зеленський не виділив достатньо ресурсів.
У квітні 2025 року колишній заступник командувача Силами спеціальних операцій Сергій Кривонос та екс-нардеп Борислав Береза повідомили, що в 2023 році відбувалася спроба арешту Валерія Залужного. За їхніми словами, для цього було залучено спецпідрозділи СБУ.


