Запуск російської версії Starlink перенесено через невдачу в виробництві супутникових апаратів.
У Росії було призупинено запуск першої групи з 16 низькоорбітальних супутників, призначених для забезпечення широкосмугового доступу до інтернету. Цю місію планувала реалізувати компанія "Бюро 1440" ще наприкінці минулого року.
Цю інформацію передає "Коммерсант".
У вересні глава "Роскосмосу" Дмитро Баканов заявляв, що до кінця 2025 року в межах проєкту "Рассвет" на орбіту виведуть перші 300 супутників. Ця групування має стати російським аналогом Starlink Ілона Маска та забезпечити доступ до інтернету в будь-якій точці планети.
Згідно з відомостями двох джерел у космічній індустрії, затримка в запуску першої партії з 16 супутників обумовлена тим, що необхідна кількість апаратів ще не була готова.
У "Бюро 1440" повідомили, що організація виконує роботи "відповідно до запланованих термінів" та обіцяє інформувати про прогрес проєкту "на міру завершення етапів".
"Компанія підкреслила, що конкретні дати запуску та інші конфіденційні дані не можуть бути розголошені."
Відповідно до характеристик федерального проєкту "Інфраструктура доступу до інтернету", що є частиною національного проєкту "Економіка даних", у 2025 році планувалося вивести на орбіту 16 первісних супутників, у 2026 році – 156, у 2027 – 292, а у 2028 – 318. Для реалізації цих цілей до 2030 року заплановано 24 запуску.
Наразі на орбіті перебувають лише шість супутників "Бюро 1440", запущених у рамках двох експериментальних місій.
Згідно з останніми даними, Росія поступово інтегрує супутникові термінали Starlink у свої ударні безпілотники. Це забезпечує дронам стабільне управління та навігацію, навіть у умовах активного глушіння сигналів. У результаті, діяльність українських систем радіоелектронної боротьби стає більш складною, а ефективність російських атак значно підвищується.
Експерти зазначають, що канали зв'язку Starlink набагато важче заглушити в порівнянні з сигналами GPS, Galileo чи ГЛОНАСС, оскільки вони використовують вузьконаправлені високочастотні передачі. Завдяки цьому безпілотники здатні продовжувати надсилати свої координати та отримувати команди від операторів.
