Обрахунок часу стартував: 2026 рік може стати переломним моментом для економіки Росії.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, -- і попереду ще більші проблеми
Перспективи для Росії лише ставатимуть гіршими, оскільки нові суворі санкції, накладені на російську нафтову галузь, ще більше загострять фінансовий дефіцит. Це може призвести до банківської кризи наступного року, незважаючи на те, що президент Росії Володимир Путін продовжує дотримуватися жорсткої позиції в переговорах щодо завершення конфлікту.
Існує ймовірність банківської кризи. ... Також можливі проблеми з неплатоспроможністю. Я не бажаю зосереджуватися на перспективах продовження конфлікту чи його загострення, -- зазначив один з російських чиновників, побажавши залишитися неназваним.
Під час зустрічі зі своїми німецьким та британським колегами в Лондоні президент Франції Емманюель Макрон заявив, що західні санкції послаблюють російську економіку.
"Нам необхідно й надалі докладати зусиль і підтримувати тиск," – підкреслив він.
У жовтні Міністерство фінансів США запровадило нові санкції проти найбільших російських нафтових компаній, "Роснефти" та "Лукойлу". Ці заходи посилюють тиск на бюджет і енергетичний сектор Росії. У результаті, Москва змушена надавати дедалі більші знижки, які перевищують 20 доларів за барель, тоді як сорт Urals продається за 35 доларів, що суттєво нижче прогнозованої ціни в 69 доларів.
Нафтовидобувний сектор переживає кризові явища, а нові санкції тільки ускладнять ситуацію, – зазначив Крейг Кеннеді, екс-віцеголова Bank of America Merrill Lynch.
За даними Reuters, доходи від нафти та газу, які мають вирішальне значення для бюджету, впадуть на 49% у грудні порівняно з попереднім роком на тлі нових санкцій та падіння цін на нафту, що призведе до поглиблення дефіциту бюджету РФ, навіть попри те, що військові витрати зросли до рекордно високого рівня, досягнувши 149 мільярдів доларів за перші три квартали цього року.
Кеннеді зазначив, що нові санкції стали "агресивним кроком, що призведе до ще більших труднощів".
Ви можете продовжувати підвищувати податки для пересічних росіян або позичати ще більше, щоб покрити дефіцит. Але ви запитуєте себе: чи це робить мою переговорну позицію сильнішою, чи слабшою? Це однозначно робить Росію слабшою.
Ще до того, як нові обмеження почали знижувати доходи підприємств та держави, російська економіка вже опинилася на межі рецесії. Центральний банк Росії змушений був підвищити процентні ставки до безпрецедентних висот, щоб контролювати стрімку інфляцію. Це сталося після того, як уряд витратив перші три роки війни на значні військові витрати, що призвело до зростання корпоративного кредитування, в той час як ціни на імпорт різко підскочили через введені санкції.
Високі процентні ставки, які наразі зменшилися до 16%, почали стримувати інфляційні процеси, проте продовжують негативно впливати на прибутковість підприємств та їх фінансові резерви. Як наслідок, інвестиційна активність суттєво знизилася, виробництво у певних галузях різко скоротилося, а випадки неплатежів значно зросли.
Російська економіка отримувала вигоду від багатьох позитивних факторів, таких як високі світові ціни на сировину. І більшість цих факторів зникли, і саме тому Росія зараз перебуває в найгіршому становищі з початку війни, -- констатував економіст Німецького інституту міжнародних справ та безпеки Яніс Клюге.
Нещодавно економістка Олександра Прокопенко відзначила, що, всупереч заявам російських чиновників, економічні витрати продовжують зростати на фоні посилення західних санкцій.
Найближчою аналогією буде автомобіль, що працює на холостому ходу на нейтральній передачі з перегрітим двигуном. ... Автомобіль не рухається вперед чи назад, але чим довше він стоїть там, тим більше пошкоджень накопичується під капотом, -- прокоментував колишній радник центрального банку РФ.
Економічні експерти вказують на те, що активне зростання корпоративного кредитування в Росії за перші три роки війни, разом із тривалими високими процентними ставками, стало причиною серйозних труднощів у банківському секторі.
Згідно з офіційною інформацією центрального банку, частка проблемних кредитів у сфері корпоративного кредитування становить майже 5%. Це значення все ще не досягає критичного рівня, здатного викликати кризу. Однак варто зазначити, що ці дані не включають кредитування в збройному секторі, де регуляторні вимоги були ослаблені.
На початку року російські фінансисти почали бити на сполох через збільшення кількості неплатоспроможних кредитів, які залишалися непоміченими в банківській системі. Олександр Шохін, лідер Російського союзу промисловців і підприємців, відкрито застеріг, що багато компаній опинилися у "переддефолтному стані".
Згідно з офіційними інформаціями, Центр макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування Російської Федерації попередив, що країна може зіткнутися із серйозною банківською кризою до жовтня, якщо ситуація з проблемними кредитами не покращиться, а вкладники почнуть активно виводити свої заощадження.
Росія в основному спиралася на податкові надходження від своїх найбільших енергетичних компаній для підтримки військових витрат. Проте в цьому місяці Путін вирішив розширити податкові пільги для двох ключових гравців у цій сфері – "Газпрому" і "Роснефти", які опинилися під значним фінансовим тиском.
Колись "дійна корова" російської економіки, "Газпром" минулого року зазнав чистих збитків у 12,9 мільярда доларів, згідно з російськими стандартами бухгалтерського обліку, що стало результатом втрати його основного ринку в Європі з початку війни. Він витратив свої грошові резерви, які на початку 2022 року становили 27 мільярдів доларів, а зараз становлять лише від 6 до 8 мільярдів доларів, водночас, схоже, він також додав понад 20 мільярдів доларів додаткового боргу.
Російська нафтова промисловість також постає перед кризою. Ще до запровадження нових санкцій "Роснефть" повідомила про 70% падіння чистого прибутку до 3,6 мільярда доларів за перші три квартали цього року проти минулого року через падіння цін на нафту.
Аналітики підкреслюють, що економічні труднощі в Росії поступово охоплюють все більшу частину населення. Споживачі змушені економити, зменшивши витрати на одяг на 8,7%, на домашні товари – на 8,8%, а на сферу здоров'я та краси – на 5,9%.
В умовах підвищення процентних ставок та зменшення доходів, компанії по всій країні опинилися у кризовій ситуації. Багато з них намагаються вирішити свої фінансові труднощі за рахунок працівників, вдаючись до неоплачуваних відпусток, скорочення робочого часу або навіть затримки виплат заробітної плати.
Так, навіть за даними Росстату, у жовтні загальна сума невиплаченої заробітної плати зросла майже втричі порівняно з аналогічним періодом минулого року, досягнувши понад 27 мільйонів доларів.
У минулому місяці триста працівників, що займаються будівництвом ядерного реактора в Ульяновській області Росії, влаштували акцію протесту через невиплату зарплати за два місяці.
Однак, незважаючи на виклики, з якими стикається населення, в московських верхах мало хто вважає, що економічні труднощі можуть призвести до соціальних протестів чи суттєво вплинути на плани Путіна.
Зростання економічних труднощів не спричинить соціальних або політичних криз. Однак наступний рік стане першим важким етапом військової кампанії, -- зазначив російський експерт, який має зв'язки з вищими дипломатичними колами РФ.
Раніше у СЗРУ наголосили, що бюджетна ситуація в РФ демонструє повний провал фінансового планування. Зокрема лише за липень дефіцит федерального бюджету РФ сягнув одного трильйона рублів, при тому, що на весь рік планувалося 1,2 трлн. У результаті за півтора місяця дефіцит зріс із затверджених 3,8 трлн до майже 5 трлн рублів. Відповідно, така динаміка не лише підриває макроекономічну стабільність, а й створює додатковий інфляційний тиск, про який відкрито попереджає навіть Центробанк РФ.
Одночасно ситуацію ускладнює той факт, що російська економіка фактично поділена на дві складові. Військово-промисловий комплекс отримує стабільні та значні фінансові вливання, не підпадаючи під вплив високих відсоткових ставок і дорогих позик, функціонуючи за рахунок державних контрактів та авансів. У той же час цивільний сектор — основне джерело бюджетних надходжень — змушений зменшувати виробництво та скорочувати кадри, що ще більше підриває внутрішній ринок.
Внаслідок цього ресурси держави перенаправляються на військові потреби, що призводить до занепаду виробництва товарів для споживання.
