Одна вершина — три священные места!
Кореспонденти Укрінформу разом із бійцями штурмового батальйону "Карпатська Січ" піднялися на вершину гори Гимба.
В суботу, 14 березня, працівники українського національного агентства "Укрінформ" спільно з військовими 49-го окремого штурмового батальйону "Карпатська Січ" імені Олега Куцина здійснили сходження на вершину гори Гимба (Закарпаття, масив Полонина Боржава).
У ці березневі дні відзначається одразу три важливі події. Перша з них — 14 березня, коли святкуємо День українського добровольця. Це свято було засновано в 2017 році на честь перших 500 бійців Самооборони Майдану, які прибули на полігон "Нові Петрівці" для створення першого добровольчого батальйону.
15 березня відзначається 87-ма річниця проголошення Карпатської України. Омріяну українцями незалежність у 1939 році проголосив Сойм Карпатської України. Самостійна республіка проіснувала лише три доби, після чого була окупована угорськими військами, а січовики, національно свідома інтелігенція та державні діячі Карпатської України зазнали переслідування, - але пам'ять про події тих днів живе.
День проголошення незалежності Карпатської України є важливим святом для ветеранів 49-го окремого штурмового батальйону "Карпатська Січ" імені Олега Куцина. Цей підрозділ Сухопутних військ ЗСУ отримав свою назву на честь організації народної оборони "Карпатська Січ", яка після здобуття незалежності Карпатської України стала її національною армією. В річницю формування батальйону ветерани з усіх куточків України збираються в Закарпатті, щоб вшанувати пам'ять тих, хто боронив незалежність рідного краю, чинив опір угорським загарбникам, брав участь у запеклих боях і загинув на Красному полі під Хустом.
Спогади про них стають особливо важливими в контексті, коли ворожий угорський сусід, представлений Орбаном, знову заперечує Україні право на незалежність і здійснює різноманітні провокації...
А також - на висоті 1491 метр над рівнем моря була підкорена гора Гимба в честь 108-ї річниці Укрінформу, яку ми святкуватимемо 16 березня.
Ініціаторами цього символічного заходу стала спільнота журналістів, відома також як Головна редакція регіональної інформації та власних кореспондентів. Ідея отримала підтримку від колег з різних редакцій: фотографів, спеціалістів з соціальних медіа, випускових редакторів та співробітників адміністративно-господарського підрозділу. Всі ці фахівці працюють безперервно, щоб новини, інтерв'ю, репортажі, а також фото та відеоматеріали доходили до читача, не лише в Україні. Адже Укрінформ має шість іномовних версій, і його матеріали читає аудиторія з усього світу, особливо в умовах війни, розв'язаної Росією. Не дивно, що ключовою темою для агентства сьогодні є вторгнення, викриття злочинів агресора та героїзм українських захисників. Саме про них ми готуємо фотоальбом "Командири Перемоги" до 108-ї річниці Укрінформу, який незабаром буде представлений.
Протягом масштабного конфлікту працівники агенції неодноразово отримували відзнаки за свою відданість і професіоналізм від військових і урядових структур. Зокрема, орденом "За заслуги" були нагороджені троє кореспонденток регіональної редакції: Ірина Староселець, яка висвітлювала ситуацію в окупованому Херсоні, Юлія Байрачна та Ольга Звонарьова, які документували події на Харківщині і в Запоріжжі. Під час виконання своїх обов'язків на місці ракетного удару Ольга отримала серйозне поранення. Проте вона мужньо боролася за своє відновлення і тепер вже готується до участі в напівмарафоні!
Не так давно редактор япономовної версії інформаційного агентства "Укрінформ" Такаші Хірано був удостоєний ордена "За заслуги". Протягом багатьох років він активно інформує японське суспільство про реалії України та агресивну війну, розв'язану проти нашої країни, спонукаючи своїх співвітчизників до підтримки України.
Фотокореспонденти Дмитро Смольєнко та В'ячеслав Мадієвський отримали орден "За заслуги" за свою відвагу. Вони не раз ставили під загрозу власне життя, працюючи на передовій, намагаючись зафіксувати вражаючі моменти на бойових позиціях або документуючи злочини російських військових проти Харкова.
Наш колега з Донеччини пережив жахливі випробування в катівні "Ізоляція" ще до початку війни в 2014 році, де його піддавали жорстоким тортурам. Щоб його визволити, ми змушені були звернутися до міжнародної спільноти. Оскільки на той момент офіційний механізм обміну полоненими ще не існував, нам рекомендували не розголошувати цю історію — мовляв, краще радіти, що він залишився живим.
Одним із перших звільнених із російської неволі став журналіст-укрінформівець Роман Сущенко, якого російська влада звинуватила у шпигунстві на користь України. Московський суд засудив журналіста до 12 років колонії суворого режиму, з яких він відсидів три. Увесь цей час ми не припиняли боротися за Романа. 7 вересня 2019 р. Сущенка було звільнено під час обміну українських полонених на російських злочинців.
Ще 27 укрінформівців воювали, зокрема, Олександр Свинаренко, Павло Негрей, Олександр Жигун, Олена Худякова, Віталій Голод, Маркіян Лисейко, Сергій Кузьмін. Частина з них були поранені, а дехто і зараз перебуває на позиціях, і колись ми про них обов'язково напишемо детальніше.
Серед працівників агенції є свій "кіборг" - Олександр Скиба разом зі своїми бійцями тримав позиції в Донецькому аеропорту.
На жаль, наш колега Олег Задоянчук не повернувся з зони АТО. Незважаючи на проблеми зі здоров'ям, він наполегливо відвідував військовий комісаріат, поки не отримав призов. Олег - справжній доброволець, і ми також вшанували його пам'ять сьогодні на горі Гимба.
Жорстока війна забирає життя не лише на бойових ділянках. Тетяна Кулик, керівниця мультимедійного відділу Укрінформу, разом з чоловіком, відомим медиком, загинула в їхньому домі під Києвом через удар російського безпілотника.
На вершині Гимби згадували ім'я Героя України Олега Куцина, який, як волонтер, сприяв утворенню добровольчої чоти "Карпатська Січ". Пізніше він став командиром Окремої зведеної штурмової роти цієї ж назви. Разом із товаришами по зброї він брав участь в обороні Донецького аеропорту, а також у боях за Піски, шахту "Бутовка", Водяне та Опитне. У бою за Піски він отримав поранення, а 19 червня 2022 року загинув під Ізюмом. Це сталося всього через місяць після того, як частина його добровольчого батальйону "ОДЧ Карпатська Січ" інтегрувалася до лав Сухопутних військ ЗСУ і стала 49-м окремим піхотним батальйоном "Карпатська Січ". Після його загибелі батальйон отримав його ім'я.
Під час підготовки до сходження на Гимбу, саме військові цього штурмового батальйону запропонували свою підтримку журналістам. На початку масштабної війни в їхніх рядах боровся за Україну Сергій Кузьмін, який нині працює в Укрінформі. Журналісти з Укрінформу охоче погодилися на співпрацю: погодьтеся, два прапори, що майорять на вершині Гимби, виглядають значно вражаюче, ніж один.
З трьома святами, друзі!




