Що таке "ілюзія адекватності інформації" і чому деякі люди вважають себе розумнішими за інших?
Наше ставлення до аргументів або поглядів, які не збігаються з нашими, може суттєво вплинути на ситуацію — будь то спір з товаришем, розмова з родичем чи запекла дискусія з колегою на робочому місці.
Напевно, багато хто з нас неодноразово спостерігав за ситуаціями, коли всі учасники впевнені у своїй правоті, і в результаті дискусія доходила до мертвого пункту.
Згідно з результатами нових психологічних досліджень, така поведінка може бути спричинена нещодавно виявленим упередженням, яке називається "ілюзія адекватності інформації".
Цей феномен виявляється у тому, що люди мають тенденцію вірити, що володіють всім необхідним знанням для формування своєї думки або надання аргументів, незважаючи на те, що це може бути далеким від істини.
Коли йдеться про сприйняття реальності, людство часто піддається хибним уявленням. Ми стикаємося з різними упередженнями, які затуманюють межі між нашими уявленнями про світ і його справжньою сутністю.
Наприклад, фахівці в галузі психології підкреслюють, що люди зазвичай мають тенденцію вважати свої власні суб'єктивні думки відображенням об'єктивної реальності, вважаючи їх частиною загального консенсусу. Це явище, яке отримало назву наївного реалізму, може створювати численні труднощі у спробах осмислити альтернативні точки зору.
Якщо хтось має іншу думку з приводу наших поглядів на певні питання — будь то права на аборти, стосунки між Ізраїлем і Палестиною чи проблеми зміни клімату — нам просто відхилити цю людину, вважаючи, що вона базується на невірних даних, не має бажання або здатності до раціонального мислення, або ж піддається своїм власним упередженням.
У двох словах, наш мозок ускладнює прийняття точок зору інших людей як вірних, проте наївний реалізм — це не єдина перешкода, яку слід подолати.
Науковці з Огайо, Стенфордського університету та університету Джона Гопкінса запропонували нову концепцію, яку вони охрестили "ілюзією достатності інформації".
Це явище спонукає людей вірити, що у них є достатньо знань для аналізу ситуації та ухвалення правильних рішень, хоча насправді вони не усвідомлюють, чого саме їм бракує.
Невдачі змушують людей відчувати себе впевнено в соціальному середовищі, вважаючи, що володіють усією потрібною інформацією. Вони формують свої погляди та укріплюють цінності та поведінку, не усвідомлюючи, наскільки багато ще залишається невідомого.
Науковці наводять цікавий випадок: біля знака "стоп" зупинився автомобіль і затримався на деякий час. Це призвело до того, що й інші автівки почали зупинятися, а водії почали виявляти невдоволення. Водії, що опинилися позаду, були переконані, що мають всю необхідну інформацію, що давало їм підстави для передачі сигналів водію першого автомобіля.
Проте згодом увагу інших водіїв привертає жінка, яка, штовхаючи дитячий візок, переходить вулицю. Саме вона стала причиною затримки першого водія, адже він помітив її набагато раніше за інших. Це вказує на те, що іншим учасникам руху бракувало тієї інформації, яку мав власник першого автомобіля.
Водій другого автомобіля, спираючись на свої припущення, вважав, що має достатньо даних для обґрунтування свого сигналу, проте він помилився.
Цей приклад може здаватися тривіальним, але він якраз уособлює явище, яке може мати наслідки для більш серйозних ситуація, пов'язаних з політичними дебатами чи з особистими стосунками.
Для ілюстрації цієї особливої упередженості та її відмінностей від наївного реалізму, дослідницька група організувала експеримент. В ході дослідження учасники ознайомлювалися з матеріалом, що описував проблему нестачі води в уявній школі.
Одна команда ознайомилася з матеріалом, в якому викладалися доводи на користь об’єднання цієї школи з іншою. Інша команда працювала з текстом, що розглядав позицію щодо незалежності цієї школи та пропонував шляхи вирішення існуючих проблем.
Контрольна група озвучила всі доводи на користь об'єднання школи, а також ті, які підтримують її існуючий формат.
Виявилося, що переважна частина респондентів у перших двох групах підтримує ідею об'єднання та роз'єднання відповідно. Учасники були впевнені у своїй обізнаності, що дозволяє їм приймати зважені рішення. Тим часом у контрольній групі 55% опитаних висловили думку про необхідність об'єднання шкіл.
"Це дослідження надає конвергентні докази того, що люди вважають, що вони володіють адекватною інформацією, навіть якщо їм бракує половини відповідної інформації або вони пропускають важливу точку зору. Крім того, вони припускають помірно високий рівень компетенції, щоб робити справедливу, ретельну оцінку інформації під час прийняття своїх рішень", - пояснили вчені.
Слід зазначити, що деякі учасники проявляли готовність коригувати свої рекомендації після того, як отримували нову інформацію та інші аспекти аргументації.
Тобто, обмін інформацією може призвести до більшої згоди. Це також показує, що ілюзію інформаційної адекватності можна подолати за допомогою певного рівня самосвідомості.
